≤стор≥¤ розвитку ставок завжди були нев≥д'Їмною
частиною к≥нних змагань. ўе в самих ранн≥х правилах
про проведенн¤ заб≥г≥в (скачок) зверталас¤ увага на
азартний аспект цього виду змагань. “ак, одним ≥з
правил категорично заборон¤лос¤ "шпигувати" за кон¤ми
п≥д час тренувальних зањзд≥в, що р≥зко контрастуЇ ≥з
сучасним погл¤дом на те, що форма, у ¤к≥й знаход¤тьс¤
кон≥, Ї ≥нформац≥Їю, необх≥дною ≥ доступною широк≥й
публ≥ц≥.
—упроводжувавш≥ кожне змаганн¤ ставки на коней,
представлених њхн≥ми власниками, мали природн≥ умови
виграшу, р≥вн≥ шанси при заб≥гу двох коней, 2 до 1
при заб≥гу трьох коней ≥ т.д. ѕочатковою формою
ставок були пар≥ одного гл¤дача з ≥ншим. ќднак
незабаром ви¤вилос¤, що дл¤ пар≥ потр≥бен партнер з
протилежною думкою, але з р≥вним обс¤гом гаманц¤.
÷е ≥ був природний крок уб≥к пошуку спец≥ального
профес≥онала, що не спов≥льнив з'¤витис¤. ¬≥н став
приймати ставки в будь-¤к≥й прийн¤тн≥й сум≥ в≥д ус≥х
бажаючих.
¬ м≥ру того, ¤к ускладнювалис¤ умови проведенн¤ к≥нних змагань,
а сам≥ змаганн¤ ставали усе б≥льш попул¤рними, ставки на коней
також стали б≥льш складними. “од≥ ≥ з'¤вилис¤ Ѕ” ћ≈ ≈–». ƒивл¤чись
з боку, здаЇтьс¤, що Ѕ” ћ≈ ≈–—“¬ќ - дуже нескладна справа. Ѕ” ћ≈ ≈–
установлюЇ стосунки ставок таким чином, щоб в≥дсоток дох≥дноњ
частини був на його користь. Ќайпрост≥шим може служити такий
приклад: при заб≥гу семи практично однакових коней букмекер пропонуЇ
ставки 5 до 1 (на 1 пункт менше природних умов) на кожного кон¤.
якщо припустити, що на кожен кон¤ буде поставлена р≥вна к≥льк≥сть
грошей, то, незалежно в≥д того, ¤ка з них прийде першоњ, прибуток
букмекера буде дор≥внюЇ одн≥Їњ сьомоњ суми вс≥х ставок на даний заб≥г.
ќднак на практиц≥ не вс≥ так просто. ƒуже важко дос¤гти такого положенн¤
, при ¤кому букмекер не мав би ф≥нансовоњ зац≥кавленост≥ в результатах
зањзду ≥ був байдужний до того, ¤кий к≥нь виграЇ, оск≥льки все р≥вно
одержить св≥й прибуток. ‘актично, незважаючи на пост≥йну зм≥ну шанс≥в
у м≥ру надходженн¤ нових ставок, прибутки ≥ втрати букмекера у велик≥й
мер≥ залежать в≥д результат≥в зањзду. –озм≥ри об≥ц¤них виграш≥в у момент
реЇстрац≥њ ставок Ї твердими ≥ не п≥дл¤гають зменшенню, ≥, хоча букмекер
може зменшити розм≥ри прем≥й у випадку виграшу фаворита при в≥дпов≥дних
ставках, йому доведетьс¤ оплатити кожна застава в≥дпов≥дно до перв≥сних
умов. ” крайньому випадку в≥н може вилучити фаворита з≥ свого списку ≥
в≥дмовитис¤ приймати подальш≥ ставки на цього кон¤, зменшити весь ризик
чи його частину, самому поставивши на фаворита в ≥нших букмекер≥в. ”
будь-¤кому випадку в≥н пог≥ршуЇ св≥й б≥знес. –озм≥ри ф≥нансових доход≥в
букмекер≥в ≥ учасник≥в ставок на коней так сильно залежать в≥д результат≥в
зањзд≥в, що вони створюють спокусу вступати в таЇмн≥ домовленост≥ з жоке¤ми
≥ хаз¤њнами коней.ѕ≥дприЇмц≥, що вол≥ють мати гарантований в≥дсоток доход≥в
зам≥сть ризику тримати пар≥ на невиг≥дних умовах, провод¤ть на Ѕ≤√ј’ ≥
стрибках аукц≥онн≥ ѕ”Ћ», на ¤ких розм≥ри виграш≥в установлюютьс¤, ¤кщо
можна так сказати, автоматично самими учасниками ставок. “ак≥ пули
(сукупност≥ ставок) д≥ють ≥ в ≥нших видах спорту.
ожен к≥нь "продаЇтьс¤" на такому аукц≥он≥ тому, хто дасть б≥льше.
ѕ≥сл¤ вилученн¤ з пула процентного доходу "продавц¤", те що залишилось,
надходить "купцю" кон¤, що виграв. Ќедол≥ком ц≥Їњ системи Ї те, що в н≥й
може "ум≥ститис¤" т≥льки один (той, хто дав найвищу суму ставки) на одного кон¤
в кожн≥м пул≥.
” 1872 роц≥ де¤кий паризький крамар ѕьер ќлер
(по де¤ким даним, в≥н займавс¤ букмекерством,
але часто програвав) придумали модиф≥кац≥ю
аукц≥онного пула, де квитки ставок можна було
купувати в будь-¤к≥й к≥лькост≥ за бажанн¤м
необмеженого числа учасник≥в. ѕ≥сл¤ вилученн¤
з пула ком≥с≥йних, що приЇднувалис¤ ќлеру, що
залишаЇтьс¤ виторг под≥л¤ли м≥ж власниками
квитк≥в на кон¤, що виграв, у пропорц≥њ до
к≥лькост≥ квитк≥в, що малис¤ в кожного на руках.
—истема ќлера, що в≥н назвав "пар≥ мютюель"
(par≥ mutuel), що означаЇ "пар≥ м≥ж собою",
ви¤вилас¤ вкрай привабливою ≥ стала дуже попул¤рною.
Ќезважаючи на те, що спочатку ур¤д ‘ранц≥њ з
несхваленн¤м поставивс¤ до ц≥Їњ ≥дењ, система
пар≥ мютюель - ставок "м≥ж собою" - була у
‘ранц≥њ оголошена Їдиним законним засобом
пар≥ ≥ внесенн¤ ставок. ” 1891 роц≥ оф≥ц≥йним
розпор¤дженн¤м пропонувалос¤, що сума збор≥в з
пула повинна складати 7%, з ¤ких 4% призначалос¤
особам, що займаютьс¤ к≥нними змаганн¤ми (≥подрому ≥
тотал≥затору), 2% йшли на благод≥йн≥ фонди ≥ 1% надходив
у розпор¤дженн¤ м≥н≥стерства с≥льського господарства
на розвиток кон¤рства. Ќезважаючи на те, що з тих
п≥р пройшло багато часу, на пар≥ ≥ ставки були
введен≥ податки, а в≥дсоток збор≥в з пула був
подвоЇний, у ‘ранц≥њ збереглас¤ традиц≥¤
≥стотних грошових надходжень у цей вид спорту,
що даЇ значн≥ доходи в бюджет. —аме ‘ранц≥¤
викликаЇ заздр≥сть у представник≥в ≥нших крањн
економ≥чним здоров'¤м своЇњ ≥ндустр≥њ к≥нних змагань ≥ кон¤рства.
¬перше “ќ“јЋ≤«ј“ќ– Ёкберга, механ≥чний пристр≥й дл¤ реЇстрац≥њ
ставок, було використано в 1880 роц≥ в Ќов≥й «еланд≥њ. “акий же
пристр≥й, в≥домий за назвою "австрал≥йський тоут", одержав широке
поширенн¤ в јмериц≥. ¬ даний час у вс≥х операц≥¤х по систем≥ пар≥
мютюель використовуютьс¤ т≥ чи ≥нш≥ види тотал≥затор≥в, звичайно
з ≥нтегрованими електронними комп'ютерами.
ќднак букмекерство не прагне ц≥лком уступити ус≥ своњ позиц≥њ.
Ќе говор¤чи про те, що люди вол≥ли мати справу з людською ≥стотою,
а не з механ≥чним пристроЇм, сл≥д зазначити ≥ те, що багато пост≥йних
учасник≥в пар≥ недов≥рливо в≥дносилис¤ до ранн≥х тотал≥затор≥в (≥нод≥
не без достатн≥х основ). –озм≥ри виплат там не в≥дом≥ доти , поки не
зак≥нчитьс¤ процес реЇстрац≥њ ставок. —трашно поставити на
¤кого-небудь кон¤ 4 до 1, щоб раптом побачити, що шанси твоњ упали,
≥ остаточний розм≥р виплат уже знизивс¤ до 2 до 1. ѕоширювалис¤ слухи,
¤ким було легко пов≥рити, що позбавлен≥ вс¤коњ сов≥ст≥ власники ≥подром≥в
робили величезн≥ ставки, увод¤чи њх у тотал≥затори вже п≥сл¤ зак≥нченн¤
заб≥гу, ≥, таким чином, забезпечували соб≥ гарантований виграш. « под≥бними
скаргами було пок≥нчено т≥льки п≥сл¤ того, ¤к тотал≥затори були удосконален≥,
а ур¤дов≥ агентства п≥дсилили контроль за цим видом д≥¤льност≥, оск≥льки податки
на пар≥ в систем≥ пар≥ мютюель стали значним джерелом надходженн¤ засоб≥в у бюджет.
” X≤ стол≥тт≥ систему пар≥ мютюель неодноразово намагалис¤ випробувати в —получених
Ўтатах. ќднак т≥льки в 1908 роц≥ в ентукк≥ њњ удалос¤ впровадити на пост≥йн≥й основ≥.
” 1940 роц≥ Ќью-…орк став останн≥м штатом, де було заборонено букмекерство ≥ система
пар≥ мютюель стала Їдиною легальною формою ставок на Ѕ≤√ј’. ”се це стало можливим, в
основному, п≥д впливом ур¤д≥в штат≥в, оск≥льки ц¤ система забезпечувала найб≥льш зручну
форму збору податк≥в.
” де¤ких крањнах, таких ¤к јнгл≥¤, де ≥снують ≥ букмекери, ≥ ставки в систем≥ пар≥ мютюель,
букмекерство Ї б≥льш попул¤рною формою пар≥. “≥, хто вкладаЇ в ставки на Ѕ≤√ј’ велик≥ суми,
скаржитьс¤ на те, що в тотал≥затор≥ вони змушен≥ битис¤ об заклад сам≥ ≥з собою, оск≥льки
чим крупн≥ше поставлена ними сума, тим менше розм≥ри виплат. ƒр≥бн≥ учасники пар≥ вол≥ють
також мати справу з букмекерами, що знаход¤тьс¤ поза ≥подромом. “ам вони можуть робити
ставки на др≥бн≥ суми, що у тотал≥затор нав≥ть не приймаютьс¤. р≥м того, ¤к велик≥, так ≥
др≥бн≥ вкладники одержують в≥д цих букмекер≥в ще один вид додатковоњ послуги - можлив≥сть
робити ставки по телефон≥ ≥, б≥льш того, у кредит. Ќав≥ть у тих крањнах, де букмекерство
заборонено законом, п≥дп≥льн≥ букмекери процв≥тають.
р≥м вилученн¤ з загальноњ суми з≥браних грошей визначеного в≥дсотка ¤к
оф≥ц≥йн≥ збори, у багатьох системах пар≥ мютюель ≥снують ≥ ≥нш≥ методи,
¤к≥ можна назвати легальним злод≥йством. ѕри цьому учасника ставок п≥ддають
так називаним "скиданн¤м" (breaks). ѕ≥д приводом того, що в суми виплат
незручно включати др≥б'¤зок, њх округл¤ють до ц≥лих грошових одиниць, звичайно
до меншоњ, а не до б≥льшоњ. Ќаприклад, у —получених Ўтатах "скиданн¤" складаЇ
до 10 цент≥в. –озрахунок же виплат базуЇтьс¤ на ставц≥ в 1 долар, хоча
м≥н≥мальне достоњнство ставки дор≥внюЇ 2 доларам, а ≥нш≥ ставки Ї кратними
5 доларам (що не спричин¤Ї непарних розрахунк≥в при виплат≥). “ак, ¤кщо
п≥драхована сума виплат повинна складати 1 долар 89 цент≥в на 1 долар, то
п≥сл¤ скиданн¤ залишитьс¤ 1 долар 80 цент≥в, а подвоЇний результат уже буде
3 долари 60 цент≥в. ” такий спос≥б д≥йсна виплата на ставку 2 долари зменшуЇтьс¤
на 18, а не на 8 цент≥в. ¬иплата по ставц≥ 10 долар≥в повинна бути дор≥внюЇ 18
доларам 90 центам, що, здавалос¤ б, не вимагаЇ округленн¤ до 10 цент≥в, однак
метод скиданн¤ ≥ тут буде застосований, оск≥льки в≥н ≥снуЇ на р≥вн≥ ставки в
1 долар, а п≥сл¤ множенн¤ на дес¤ть остаточних сум виплат буде складати усього
лише 18 долар≥в, а не 18 долар≥в 90 цент≥в.
р≥м ставок на "переможц¤", "призове м≥сце" ≥ "показ", система пар≥
мютюель пропонуЇ безл≥ч вар≥ант≥в ≥нших ставок: дубль (треба правильно
назвати переможц≥в у двох зањздах), здвоЇний дубль (називаютьс¤ переможц≥
чотирьох зањзд≥в), кв≥нелл - qu≥n≥ela чи qu≥nella (назвати двох перших
коней не залежно в≥д того, ¤кий з них прийде перший чи другий), точн≥сть
- exacta, досконал≥сть - perfecta чи прогноз - forecast (назвати двох
перших коней в обумовленому пор¤дку) ≥ так дал≥. Ќа де¤ких ≥подромах,
де застосовуЇтьс¤ система пар≥ мютюель, пропонуютьс¤ багато ≥нших форм
ставок, виплати по ¤кий в≥дбуваютьс¤ по тим же правилам, хоча дл¤ њхнього
зд≥йсненн¤ ≥ потр≥бно додаткове устаткуванн¤. ¬ принцип≥, у цих видах ставок
≥снуЇ мало шанс≥в на виграш, а тому суми виплат набагато перевищують суми
виплат по звичайних ставках ≥ в де¤ких випадках можуть дос¤гати 100 тис. долар≥в.
ѕод≥бн≥ ставки - через зовн≥шн≥ тотал≥затори - дуже попул¤рн≥ в јвстрал≥њ,
Ќов≥й «еланд≥њ ≥ ѕ≥вденн≥й јфриц≥ ≥ принос¤ть гарний доход орган≥заторам
к≥нних змагань, оск≥льки дають значн≥ в≥драхуванн¤ на призов≥ суми ≥ на розвиток ≥подром≥в.
¬ ‘ранц≥њ найб≥льш попул¤рною формою ставок поза ≥подромом Ї "терц≥¤" (t≥erce), де грош≥ ставл¤ть
на обраних трьох призер≥в, що повинн≥ ф≥н≥шувати в строго визначеному пор¤дку. –обити ставки можна
в кафе, тютюнових магазинах, що спричин¤Ї невелику додаткову витрату. ћожна сказати, що саме ц¤
форма ставок - "терц≥¤", що охоплюЇ близько 75 змагань у р≥к, забезпечуЇ велику частину витрат на
п≥дтримку в≥домого усьому св≥ту економ≥чного благополучч¤ к≥нних змагань ‘ранц≥њ.
¬ јнгл≥њ магазинчики, де можна робити ставки не т≥льки на б≥ги, але ≥ на ≥нш≥ види спортивних змагань,
принос¤ть, в основному, прибуток т≥льки њх власникам ≥ не дають н≥¤кого доходу орган≥заторам к≥нних змагань.
” результат≥ конкуренц≥њ з боку магазинчиков, де робл¤тьс¤ ставки поза ≥подромом, закрилис¤ де¤к≥ др≥бн≥ ≥подроми.
” —получених Ўтатах уперше тотал≥затори поза ≥подромами були застосован≥ в Ќью-…орку в 1971 роц≥. ’оча було оголошено,
що маЇтьс¤ нам≥р зв'¤зати ц≥ зовн≥шн≥ тотал≥затори в Їдину, об'Їднану з тотал≥заторами ≥подром≥в, систему, ц≥ль не була
дос¤гнута. ќдним з перешкод з'¤вилос¤ в≥дмовленн¤ власник≥в ≥подром≥в ≥ стаЇнь сп≥вроб≥тничати з корпорац≥Їю зовн≥шн≥х
тотал≥затор≥в. ѕ≥дставою було те, що частка грошей, отримана в≥д ставок ≥ призначена власникам змагань ≥ коней ¤к компенсац¤
за втрату одноособовоњ влади розпор¤джатис¤ доходами на ≥подром≥, була не адекватноњ колишн≥й: орган≥затори змагань одержали б
всього 11/2 в≥дсотка зам≥сть 7 в≥дсотк≥в ≥ нав≥ть вище в≥д тотал≥затор≥в на територ≥њ ≥подром≥в. —получен≥ Ўтати ≥ анада
знаход¤тьс¤ на розпутт≥: усе залежить в≥д того, ¤ким шл¤хом п≥де розвиток систем зовн≥шн≥х тотал≥затор≥в, де приймаютьс¤ ≥
виплачуютьс¤ ставки на коней, що беруть участь у зањздах. —права ц¤ дуже дел≥катна ≥ складна, ≥ в≥д способ≥в його р≥шенн¤
залежить, чи буде цей вид спорту ширитис¤ ≥ розвиватис¤ або к≥нн≥ змаганн¤ з≥йдуть "на н≥" ≥ характер њхнього проведенн¤
ц≥лком зм≥нитьс¤.
–обилис¤ пропозиц≥њ проводити театрал≥зован≥ Ѕ≤√» з трансл¤ц≥Їю њх по телебаченню. ѕри цьому пост≥йн≥ кл≥Їнти-меценати могли
б робити ставки на виступаючих по телебаченню коней. якщо така система буде прийн¤та, то ≥снуЇ ≥мов≥рн≥сть, що меценати звол≥ють
ставити т≥льки на найв≥дом≥ших коней, що беруть участь т≥льки в самих багатих змаганн¤х. “акий розвиток под≥й виключило б по¤ву
на телев≥з≥йних екранах м≥сцевих скачок, а сам цей вид спорту звузивс¤ б до змагань пор≥вн¤но невеликоњ к≥лькост≥ коней, за перемогу
¤ких виплачувалис¤ б величезн≥ призи на пор≥вн¤но вузькому кол≥ ≥подром≥в. “аким чином, залишаЇтьс¤ п≥д сумн≥вом сама проблема виживанн¤
цього виду спорту.
